Явище відбиття світла. Закони відбиття світла

Явища, які відбуваються при падінні світла на тіла. Коли світловий потік падає на яке-небудь тіло, то, по-перше, частина падаючого світла відбивається від по­верхні тіла. Таке явище називається відбиванням світла.

По-друге, частина світла проникає всередину тіла і може поширюватися в ньому далі. При цьому на поверхні тіла частина світла може змінити початковий напрям і далі в тілі поширюватися в іншому, напрямі. Це явище називається заломленням світла.

Якщо додати відбитий і заломлений світлові потоки, то їх сума дорівнюватиме величині повного світлового потоку, що падає на тіло. Але в процесі поширення світла всередині тіла інтенсивність світла поступово зменшується внаслідок поглинання його середовищем. При цьому енергія світлового потоку перетворюється в інші види енергії, зокрема вона може перейти у внутрішню енер­гію тіла. Добре відомо, наприклад, що під дією світла тіла нагріваються.

Відносна величина відбитого і заломленого світла визначається рядом факторів: речовиною тіла, станом його поверхні, складом самого світла, кутом падіння та ін.

Поглинання також залежить від речовини тіла і від складу світлового потоку.

Нам вже відомо, що в однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно. Якщо ж світло потрапляє на межу двох середовищ, то його прямолінійне поширення порушується, тому що частина променів відкидається поверхнею тіла назад в ту середу, в якій вони йшли раніше.

Зміна напрямку променя на межі двох сере  довищ, коли промінь залишається в тому ж середовищі, називається відбиттям.

Кут між променем падаючим АО і перпендикуляром OС, встановленим  з точки падіння променя до межі двох середовищ, називається кутом падіння φ; кут між променем відбитим ОВ і перпендикуляром ОС, встановленим  з точки падіння променя до межі двох середовищ, називається кутом відбивання φ’ (рис. ). Кількість відбитого світла залежить від кута, під яким світло падає на поверхню.

Закони заломлення світла

Зі збільшенням кута падіння і кількість відбитого світла збільшується; при зменшенні кута падіння і кількість відбитого світла зменшується.

Це можна спостерігати в природі перед заходом Сонця, коли промені падають на спокійну поверхню води і відбите світло стає дуже яскравим, хоча саме Сонце в цей час не так яскраво, як зазвичай, тому що відбувається сильне поглинання променів в атмосфері. Закони відбивання були відомі ще в давнину (вони були відомі Евклідом за 305 років до н. Е.) І були знайдені дослідним шляхом.

Перший закон

Промені падаючий і відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром, встановленим з точки падіння променя до поверхні розділу двох середовищ.

Другий закон

Кут відбиття дорівнює куту падіння. Із закону відбиття світла випливає властивість оборотності променів: якщо падаючий промінь пустити по напрямку відбитого, то новий відбитий промінь піде у напрямку колишнього падаючого.

Перевір себе

  1. Що називається відображенням світла?
  2. Який кут називається кутом падіння променя?
  3. Який кут називається кутом відбиття променя?
  4. У чому сутність законів відбиття світла?

Джерела

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *